Формулювання «доброчесність у школі» звучить абстрактно, поки не почнеш ставити конкретні запитання. Що робити, коли батьки виконують проєкт замість дитини? Як реагувати, коли учень здає есе, згенероване ШІ? Що сказати колезі, який купив сертифікат про підвищення кваліфікації? Як не «підганяти» оцінки заради «гарного свідоцтва»?
22 липня ми запросили 12 вчителів з різних регіонів України, від сіл до великих міст, від початкової школи до старших класів, щоб поговорити про доброчесність мовою реальної щоденної практики, а не нормативних документів.
Професійний фасилітатор Дмитро Якимець разом з учителями розібрали 7 кластерів реальних викликів, від тіньового репетиторства до тиску батьків у Viber-чатах, і напрацювали рішення, які вчитель може застосувати без узгодження з ким-небудь. Своєю мотиваційною промовою співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванною Коберник надихала учасників бути взірцем для своїх учнів.
Наприкінці дня учасники разом сформулювали Маніфест «Вчителя доброчесності» — портрет педагога, для якого чесність є не декларацією, а щоденною роботою. Сесія була натхненна номінацією «Вчитель доброчесності» премії Global Teacher Prize Ukraine.
Засади доброчесності в суспільстві формуються з виховання та освіти, тому Антикорупційна ініціатива ЄС визначила це одним із напрямків роботи.
Дякуємо учасникам, які долучилися до заходу, та усім вчителям, які формують культуру доброчесності у своїх школах!
